Подождите
идет загрузка

+38 (050) 311 72 79

+38 (044) 490 34 26 (27)

marina.porada@ukr.net

krivoshey.m@kmlo.com.ua

ua

Валютна свобода: чи буде вона існувати після введення в дію нового Закону «Про валюту»

 

9 листопада під патронатом Асоціації адвокатів України було проведено вже ІІ Податковий форум Tax & Business Talks.

Tax&Business Talks було присвячено практичним проблемам: найактуальнішим «больовим точкам» у сфері оподаткування  та шляхам їх вирішення. Спікерами форуму виступили представники  суду, депутати ВРУ, провідні адвокати Асоціації адвокатів України, податкові консультанти та практикуючі аудитори.

До участі в ІІ Податковому форумі було запрошено й Кривошей Марину Борисівну – засновника та керівника адвокатського бюро Кривошей.

Марина Борисівна присвятила свій виступ обговоренню актуальної та чуттєвої для бізнеса теми: Новації валютного законодавства та розрахунки в іноземній валюті. Перспективи та виклики сьогодення.

Нагадаємо, що 21.06.2018р. ВРУ схвалила Закон «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII (далі – Закон № 2473) у другому читанні та в цілому. Цей Закон набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування та буде введено в дію через сім місяців з дня набрання ним чинності - 07.02.2019 р.

До прийняття даного Закону, основним нормативно-правовим актом, що регулює сферу валютного ринку, був Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 15-93, якому в 2018 році виповнилося 25 років.

В нашій країні протягом тривалого часу діяла масштабна – це близько 108 регуляторних актів, обмежуюча система проведення валютних операцій та недосконалі механізми застосування заходів відповідальності за порушення валютного законодавства. Це все залишало позаду країну в економічному  розвитку та залучення іноземних інвестицій.

В свою чергу, ратифікація Україною Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом – з іншої, стала актуальним і корисним інструментом для визначення векторів подальшого розвитку інвестиційного законодавства України та стимулом для запровадження законодавчих змін в сфері валютного контролю.

Закон № 2473 повинен стати єдиним законодавчим актом, що визначає порядок організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду в країні. Мета документу-  лібералізувати валютні операції в Україні. Головною концепцією Закону є: дозволено все, що не заборонено.

Як і раніше, Закон № 2473 визначив гривню єдиним законним платіжним засобом в Україні. При цьому, ч. 2 ст. 5 Закон № 2473 розширяє коло операцій, коли розрахунки в Україні можна здійснювати не тільки в гривні, але ще й в іноземній валюті або навіть банківських металах. Зокрема, розрахунки за операціями з здійсненням іноземних інвестицій, виплати дивідендів по ним, за операціями банків, а також надання деяких фінансові послуг і т.д. Валютні операції будуть здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту та обмежень, встановлених  іншими законами України.

Ще одним нововведенням Закону стало розширення категорії валютні цінності. Відтепер під валютними цінностями розуміється не лише гривня, інвалюта та банківські метали, а й до цієї категорії потрапили ще й електронні гроші, номіновані в гривні або в грошових одиницях іноземних держав (банківських металах).

Основні нововведення та зміни в проведенні валютних операцій:

  • Юридичним та фізичним особам, фінансовим посередникам з лютого 2019 року буде дозволено відкривати рахунки в закордонних банках, інвестувати у цінні папери чи нерухомість за кордоном, без отримання індивідуальних ліцензій. При чому ліцензії на проведення валютних операцій НБУ видаватиме тільки банкам, небанківським фінансовим установам і до операторів поштового зв’язку (при чому безстроково).
  • НБУ скасує реєстрацію кредитів від нерезидентів одночасно із введенням в дію закону.
  • Фізичні особи зможуть здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти через мережу інтернет без відвідування відділення банку;
  • Валютний нагляд не буде обов’язковим для дрібних операцій - менше ніж на 150 тис. грн (сума, що підлягає фінмоніторингу).
  • Валютний контроль за повернення виручки (120..180 днів) по операціям експортеру та імпортеру товарів, робіт, послуг, а також обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті буде здійснюватися лише у випадках передбачених цим Законом.

Зокрема, за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, НБУ матиме право впроваджувати заходи захисту через встановлення граничних строків проведення валютних операцій, обов’язкового продажу валютної виручки, запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій та інших видів операцій, визначених у ст.12 Закону № 2473. Заходи захисту можуть впроваджуватися на строк до 6 місяців, з можливістю пролонгації.

За порушення граничних строків розрахунків суб’єкту ЗЕД загрожуватиме все та ж пеня в розмірі 0,3% суми недоотриманої виручки (вартості непоставлених товарів) за кожний день прострочення.

  • У Законі закладено основу для участі України в міжнародному автоматичному обміні інформації, який повинен запрацювати з 2020 року. Так, зокрема НБУ співпрацюватиме з органами суб’єктів міжнародного права щодо обміну інформацією, пов’язаною з проведенням валютних операцій.
  • Скасовується обов’язок для суб’єктів підприємницької діяльності декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Відповідно до положень Закону № 2473 збір даних про валютні операції НБУ буде здійснювати виключно для статистичної інформації.
  • Поняття валютний контроль відходить у минуле і замість нього буде застосовуватися валютний нагляд. Валютний нагляд буде здійснювати НБУ та державна фіскальна служба з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, який буде закріплено спеціальним нормативним документом.
  • НБУ  буде здійснювати валютний нагляд виключно за уповноваженими установами, які є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Банківські установи, в свою чергу, матимуть право вимагати у суб’єктів валютних операцій документи, пов’язані із здійсненням валютних операцій.

Валютний нагляд за суб’єктами господарювання (резиденти/нерезиденти) будуть проводити органи ДФС. Під час проведення такої перевірок вони матимуть право вимагати надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій.

  • За порушення вимог валютного законодавства передбачено застосування заходів впливу через накладання штрафних санкцій, письмового застереження, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій, а до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

При цьому відсутність конкретики їх застосування можуть мати також серйозні наслідки для суб’єктів  валютних операцій. Так, наприклад, ДФС матиме право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. Залишається питання, яким чином буде визначено адекватність штрафних санкцій до вчиненого порушення, адже внесення змін до Податкового кодексу України запропоновано не було.

  • Значно збільшилися розміри штрафів, які застосовуються до фізичних осіб (у т.ч. підприємців або посадових осіб підприємств) за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави (ст. 162 КУпАП). Якщо зараз він становить від 30 до 44 НМДГ (від 510 до 748 грн), то з набранням чинності коментованим Законом розмір штрафу складе від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн).

Порушення порядку здійснення валютних операцій посадові особи юридичних осіб (а також підприємці) можуть бути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 3000 НМДГ, тобто від 17000 до 51000 грн (ст. 162 1 КУпАП).

Найбільший адміністративний штраф за порушення валютного законодавства передбачено для працівників банків та фінансових установ у розмірі 3000 до 4000 НМДГ (від 51000 до 68000 грн) (ст. 166 5 КУпАП).

Підводячи підсумки проведеного аналізу Закону 2473-VIII, можна сказати, що незважаючи на прогресивний характер Закон 2473-VIII надає НБУ досить широкі повноваження в сфері валютного регулювання та право на одноосібне прийняття рішення, щодо застосування засобів захисту та введення обмежень на валютному ринку.

Прийняття Закону 2473-VIII це довгоочікуваний та дуже позитивний крок для бізнесу та населення України, в той же час, в цілому, Закон – рамковий, а більшість реальних змін для банків, бізнесу та фізичних осіб ми зможемо побачити лише після прийняття пакету законів та нормативних актів, які є обов’язковою умовою введенням в дію Закону 2473-VIII.

Так, до 7 січня 2019 року. Кабінет Міністрів України разом з НБУ повинні також розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти відносно:

  1. здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб;
  2. міжнародної співпраці України в галузі оподаткування (анти-BEPS заходи) щодо:  
  • оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • правил звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
  • обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  • оподаткування постійного представництва;
  • запобігання зловживанням у зв’язку з застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
  1. впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

Одним з таких законопроектів є Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Мета законопроекту підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та боротьби з агресивним податковим плануванням, запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами. Прийняття цього законопроекту дозволить уникнути визнання України як країни, що не співпрацює з питань оподаткування, що дозволить розширити можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.